АСАФАТОV Дякую за світанки

Просто побути в тиші,
Іноді зовсім не просто.
Під звуки гармат і грому,
Буває ми іноді їдем далеко від дому.
Люди різні - стали рідні.
Тебе обійму, як побачу.
І поцілую так щиро.
Ми ж завжди назавжди прощаємось.
Та все одно говорим «До завтра!».
Я знаю, що все буде добре,
Якщо кава є зранку.
Я ж знаю, що все буде добре,
Якщо кава є зранку.
Я знаю, що все буде добре,
Сонце зійшло, якщо зранку.

Ти знаєш, один теж в полі воїн,
Якщо більш нікого немає.
Тут без ніяких «Але», ніяких «Не можу».
Такого я слова не знаю!
Мушу. Зроблю. Маю. Мрію. Зможу. Знаю!
Дійти десь туди далеко.
Знайти то давно, що шукаю.
Із тисяч стежин і колій,
Одна лиш моя дорога.
Зустріну ті рідні очі,
Зрадію і зникне тривога.