Два незнайомця на кухні, Згоріла кава і зіпсована сукня. Всі почуття, можливо, зовсім відсутні, І сльози твої нікого не засмутять. Де наше майбутнє? І як це забути? І ми обидва знаємо, що з нами буде. Ми по кутах, але так сильно прикуті. Тепер, лише ми, Незнайомці на кухні. Просто скажи, Чому підходимо завжди до межі? Навіщо всі слова ховати в брехні? І якщо думаєш, що сенс не знайти, Чому ж не піти? І куди бігти, як розбиті ліхтарі. Є, що втрачати, коли всесвіт мій - це ти. Скажи мені, що хочеш, тільки не мовчи. Те, що тримаєм ми глибоко в собі. Два незнайомця на кухні, Згоріла кава і зіпсована сукня. Всі почуття, можливо, зовсім відсутні, І сльози твої нікого не засмутять. Де наше майбутнє? І як це забути?