MASHA DANILOVA Лампочки

Одинокі ліхтарі по безлюдному місті
Моє серце пролетить кілометрів триста
Та коли любов горить, вже запізно говорить
Одинокі ліхтарі все на ранок забудуть
Вони будять нас вночі, і ми точимо ножі
Б'ємо посуд, може, досить? Віддавай мені ключі
Вони будять, як кошмари, наче блискавки удари
Забери з собою осінь і іди по тротуару

Ой, мамочки! Перегоріли лампочки
Всі його слова любові в'януть, як фіалочки
Ой, мамочки! Перегоріли лампочки
I мене вже зовсім не чіпляють його ямочки

Одинокі ти і я, може досить тримати
У рукахдрібні серця, що заточені в крапки?
Може трохи попече, може скоро заживе
Ти даремно хочеш ще, бо вона - доля нічия
Вони будять нас вночі, і ми точимо ножі
Б'ємо посуд, може, досить? Віддавай мені ключі
Вони будять, як кошмари, наче блискавки удари