Сергій Мироненко Подолаю

Моє полум'я - твій колючий лід,
Де любов була, там від рани слід,
Де були слова, снігом замело,
Де була весна стало холодно...

А я всі шляхи подолаю,
Щоб знов тобі сказати: Кохаю!
До тебе буду йти крізь тумани,
Щоб стерти всі старі наші рани!..

Промайнуло все, мов шалений сон,
Вітром віднесе все, що замело...
Твій колючий лід розтоплю теплом,
За тобою вслід, хоч з одним крилом!