Іван Попович Темна ніч на гори ляже

Серед гір високих – полонин широких,
Де туман сивіє в далині,
Де весна на плаях, роси розсипає
Доля усміхнулася мені.

Як настане літо і засипле цвітом
Стежку, по котрій до тебе йшов,
Як загляну в очі – молоді дівочі
Доки місяць в небі не зійшов.

Темна ніч на гори ляже, темна ніч на гори ляже,
Помандрує день за перевали
Я спасибі долі скажу, я спасибі долі скажу,
Що тебе мені подарувала..