VovaZiLvova, Morphom Я не на війні. Але війна в мені

Коли сниться небо у вогні
Чи не спиться, бо вогонь в мені
Чую серця стукіт в тишині
Серце пише, не спиняються пісні

Я не на війні, але війна в мені
І не прокинутись ніяк бо ми не увісні
Хоча ми надто довго спали й багатьом з нас снилось
Що дві мови в країні це нормально. Помилились…
Їх розбудили вибухи і смерті
Багато перейшли на мову, дехто й досі вперті
В них всередині теж війна, з самими собою
Нещодавно це багнув, іх згадую в молитвах своїх